Дні 04–0825–29 квітня 2021

Каньйони і вічний вогонь

День 04Каньйон задарма↓
День 05Схід сонця на перевалі↓
День 06Униз до моря↓
День 07Пісок і галька↓
День 08Маяк↓

Олімпос, на гальці09:37

Гьойнюк → Гелідонья · ≈100 кмМаршрут · 0%

Неділя · 25 квітня

День 04

У каньйон Гьойнюк

Сам я пробув недовго. На стежці я зустрів росіянина, який ішов лише східну частину Лікійської стежки, і день ми йшли разом.

01 · Гьойнюк

Каньйон задарма.

Рано-вранці ми прийшли до каньйону Гьойнюк, одного з найпопулярніших місць на цій ділянці узбережжя. Там ще нікого не було.

Росіянин придумав: узяти човен і гідрокостюми, за які туристи платять, і скористатися ними безкоштовно. Так і зробили. Пропливли на човні, скільки змогли, натягли гідрокостюми й попливли далі, до кінця каньйону.

02 · Рахунок

Не так уже й задарма.

Потім ми побачили біля входу людей, які кликали нас назад. Ми розвернулися й випливли. Ніхто на нас не кричав, але заплатити все одно довелося, десь 800 гривень.

Як на мене тоді, це були великі гроші. Я злився на росіянина за всю цю затію.

≈800 грн за «безкоштовний» заплив.

Гладкі білі валуни в сухому руслі, позаду гори, порослі соснами — Русло, пізніше того ж дня15:31

03 · Компанія

Група з Києва.

Приблизно тоді ж я зустрів групу українців з Києва. Вони йшли східну частину стежки, до маяка Гелідонья. Одну ніч ми всі ночували разом: кияни, росіянин і я.

Після каньйону ми з росіянином знову рушили разом, але я скоро відірвався й пішов далі сам. Більше я його не бачив. З киянами вийшло інакше. Цілий тиждень ми раз у раз перетиналися. Іноді йшли разом, іноді розходилися, а потім знову зустрічалися десь далі.

Понеділок · 26 квітня

День 05

Угору до підніжжя Тахтали

О шостій ранку я вже був високо на перевалі й дивився, як над хребтом сходить сонце. А ввечері ми стали табором просто під Тахтали, найвищою горою на всій стежці.

Схід сонця між двома темними гірськими схилами, у рамці дерев’яної балки — Схід сонця на перевалі06:25

Рука, піднята назустріч сонцю, що сходить — Тримаю сонце06:27

Рука з батончиком на тлі низького сонця — Те саме сонце, з перекусом06:29

Черепаха на білих каменях біля стежки — Місцева10:27

Турист стоїть між соснами, позаду гостра вершина — Під Тахтали12:04

04 · Табір

Ніч під Тахтали.

Я знову йшов із групою з Києва. Офіційна Лікійська стежка обходить Тахтали, а ми хотіли на неї піднятися. Увечері ми вийшли на широку зелену галявину під стіною сірої скелі й стали табором просто під горою; по краю вже стояли чужі намети. План: зранку першим ділом на вершину.

На стежці я щоночі спав у наметі. Жодного разу в готелі чи хостелі. Треба було економити, тож я економив.

Троє туристів ідуть галявиною до наметів під скелями — Заходимо в табір під Тахтали17:07

Різнокольорові намети на зеленій галявині під хребтом із сірого вапняку — Тут ми спали17:07

Тахтали-Даг · рельєф з даних висот, висота ×2.2Скрол · 0%

Тахтали-Даг · 2 366 м

Гора над узбережжям.

Від Гьойнюка стежка піднімається до Тахтали. Ми перейшли через вершину, а тоді спустилися до моря.

День 05 · 26 квітня

Схід сонця на перевалі.

Підйом о шостій, а потім із київською групою до табору просто під вершиною.

День 06 · ранок

Вершина Тахтали.

2 366 метрів, найвища точка вздовж Лікійської стежки. Ми піднялися на неї поза офіційним маршрутом.

День 06 · 27 квітня

Униз до моря.

З вершини аж до Чирали, а коли стемніло, до Химери.

2 366метрів

Вівторок · 27 квітня

День 06

Через Тахтали до Чирали

Зранку ми піднялися на вершину Тахтали, 2 366 метрів. А потім спустилися аж до моря.

Рожеве світанкове небо над темним кам’янистим схилом — Перед світанком06:01

Високе трав’янисте плато, всіяне вапняком, позаду гори — Дорогою вгору07:08

Вид із голого білого схилу вниз на узбережжя й море — Море згори09:13

05 · Вершина, потім узбережжя

З 2 366 метрів на пляж.

Звідти далеко внизу видно все узбережжя: уперше від Анталії я побачив море. Далі був довгий спуск, з вершини майже до рівня моря, за один день. Надвечір я вже спустився до Чирали, довгого пляжу під зеленими горами, і йшов повз поля опунцій.

Піщаний пляж, затока й гори на протилежному боці — Пляж Чирали17:20

Андрій на дорозі, обабіч якої кактуси-опунції та дерев’яний паркан — Кактусова дорога17:47

06 · Як стемніло

Вогонь
із каменю.

Над Чирали, на схилі, полум’я б’є просто з тріщин у скелі. Це газ, що просочується з глибин землі, і горить він уже тисячі років. Стародавні лікійці називали це місце Химерою; тепер це Янарташ, «палаючий камінь». Ми піднялися туди, коли стемніло.

Малюнок · з моїх фото, 21:56

Невеликі язики полум’я з тріщин у скелі вночі, поруч рука — Химера21:56

Полум’я світиться в заглибині темної скелі — Палаючий камінь21:58

Середа · 28 квітня

День 07

З Чирали до Адрасана

День пляжів: пісок у Чирали, галька в Олімпосі, а потім знову вгору через пагорби.

Андрій з великим рюкзаком і трекінговими палицями на пляжі під крутою зеленою горою — Я, Чирали09:29

Двоє туристів із великими рюкзаками йдуть гальковим пляжем під горою — На гальці09:37

Туристи на гальковому пляжі, в одного помаранчевий рюкзак, позаду крута гора — Інші мандрівники09:37

07 · Знову вгору

Кожен пляж закінчується підйомом.

Такий ритм цієї ділянки стежки: вниз до затоки, вздовж води — і одразу знову вгору, в пагорби. До обіду я знову був високо над узбережжям, а ввечері вже спустився до наступного пляжу.

Андрій із трекінговими палицями на вершині пагорба над прибережною долиною — Над узбережжям13:23

Пляж із рядами лежаків і великою горою позаду — Вечір біля моря18:08

Четвер · 29 квітня

День 08

Від Адрасана до мису Гелідонья

Кияни йшли до маяка на мисі Гелідонья, де закінчувався їхній похід. Ми попрощалися ще до нього.

Маленький намет на трав’янистому полі під лісистими пагорбами — Ранковий табір08:47

Невеликий скелястий острів у темно-синьому морі, вид із кам’янистого схилу — Біля мису12:00

Скелясті острови біля зеленого мису в спокійному синьому морі — Острови біля мису Гелідонья15:03

08 · Прощання

Магнітики.

Я йшов швидше за них, тож ми розійшлися біля села дорогою, неподалік від маяка. Попрощалися як слід. На згадку я подарував їм магнітики на холодильник, які зробив сам, власноруч. А тоді пішов далі, знову сам.

магнітики ручної роботи для киян.

Погляд униз на кросівки й жовті трекінгові палиці на кам’янистій землі — Кросівки, палиці, каміння14:05

Турист відпочиває на скелі над лісистим узбережжям — Привал на скелях14:08

09 · Як я йшов

Швидко.

Так я пройшов усю стежку. Ішов швидко, зупинявся рідко, не звертав убік, щоб роззирнутися, і спілкувався з людьми менше, ніж міг би. Я просто хотів пройти Лікійську стежку — і пройшов її швидко.

Досі не знаю, добре це чи погано. Просто так я її йшов.

Днів5

На стежці≈100 км

Каньйон≈800 грн

Захід сонця над спокійною затокою, темні лісисті пагорби й сосна на передньому плані — Знову сам19:28