andrii.designer← назад на сайт
Усі розділи

Епілог21–30 травня 2021

Довга дорога додому

Останнє фото, яке в мене є
дорогою і поромом · ≈2 600 кмМаршрут · 0%
Захід сонця над рівниною під горою Арарат
Останнє фото з подорожі, яке в мене є

Від 21 травня

Ван

Догубаязит і далі півднем

У мене лишалося десь десять днів, щоб повернутися до Стамбула. На схід я їхав північчю країни, тож назад хотів південням.

01 · Кордон

Бронемашини на дорозі.

З Догубаязита я спустився до Вана, пройшов місто пішки і рушив далі на захід. Довгий відрізок дорога йде неподалік від кордону з Сирією. По ній їздила бронетехніка: військові патрулюють увесь той район.

неподалік від сирії.

02 · «Хто тебе побив?»

Обличчя після Арарату.

Обличчя в мене досі було в жахливому стані після сонячного опіку на Арараті: набрякле, облізле, з потрісканими губами. Один із турецьких водіїв, який мене підібрав, довго на мене дивився і нарешті спитав, хто мене побив.

Ніхто, сказав я йому. Я сам, на горі, бо не захищався від сонця. Цей урок я запам’ятав назавжди: на висоті захист від сонця — не опція.

Одна ніч

Газіантеп

Одна ніч у центрі міста

Один турок пустив мене переночувати до себе, просто в центрі міста.

03 · Контейнер

Кімната в коробці.

Я досі точно не знаю, що це було: щось на кшталт контейнера, але облаштованого дуже гарно. Я там спав, там їв, а зранку повернувся на дорогу.

Назад на захід

Анталія

Газіантеп через Мерсін

З Газіантепа я стопом їхав південним узбережжям, через Мерсін, аж до Анталії, ніде не зупиняючись на ніч.

04 · Коло замкнулося

Анталія, ще раз.

В Анталії в мене був ще один господар і ще одна ніч. Те саме місто, де місяць тому я пройшов 25 кілометрів пішки з 25-кілограмовим рюкзаком, щоб дістатися до початку стежки.

Останні дні

Стамбул

Анталія через Ізмір

З Анталії я поїхав на північ до Стамбула, здається, через Ізмір, і знову без зупинок на ніч.

05 · Автобани

Важко застопити.

Ближче до Стамбула дороги перетворюються на великі автомагістралі, і стопити знову стало важко. Знайти, де зупинитися в Стамбулі, теж було непросто. Зрештою мене прийняв хлопець-турок, якого я знайшов через функцію hangouts на Couchsurfing.

06 · Пором

Через Мармурове море.

Останній відрізок був водою: пором із маленького міста Ялова через Мармурове море до Стамбула. Здається, для пішоходів він був безкоштовний. Два дні я провів у Стамбулі, а потім настав час летіти.

Догубаязит → Стамбул≈2 600 км
Днів≈10
Днів у Стамбулі2

Дорога додому

Десять днів назад
півднем.

Ван, сирійський кордон, Газіантеп, Мерсін, Анталія, Ізмір, пором через Мармурове море і два дні в Стамбулі.

40
днів
ГазіантепКонтейнерДуже гарно облаштований, просто в центрі міста.
МерсінБез зупинкиДалі вздовж узбережжя.
АнталіяЩе один господарЧерез місяць після того, як я пройшов її пішки.
СтамбулДві ночіГосподар, знайдений через hangouts на Couchsurfing.
перелітдорогоюМаршрут · 0%

Близько 30 травня

Додому

Стамбул — Житомир

Я прилетів до Львова, а зі Львова автостопом доїхав додому, в Житомир. Через сорок днів після того, як поїхав.

Виліт

Стамбул

——✈——

Приліт

Львів

Кінець травня 2021 · один рюкзак, легший · одна трекінгова палиця

07 · Озираючись назад

Найкраща пригода мого життя.

Для мене це була дуже велика подорож, і я нею пишаюся. Було нелегко. Багато чого було важко. Але це було найцікавіше, що я коли-небудь робив.

Я пройшов усю Лікійську стежку, здебільшого сам, із надто важким рюкзаком. Я спав у наметі кожну ніч на стежці, раз — на килимі в недобудові, а після стежки — в парку і біля траси. Я майже дійшов до вершини Арарату в кросівках і спустився зі згорілим обличчям. Я проїхав автостопом через усю країну і назад, у рік, коли майже ніхто не подорожував.

Через п’ять років я не пам’ятаю більшості краєвидів. Але пам’ятаю, як це відчувалося, і пам’ятаю людей. І пам’ятаю, що я поїхав, хоча умови ніколи не були хорошими.

Днів40
Пішки≈440 км
Дорогами≈4 700 км
Ночей у готелях0

все одно йди.